Біологічний метод – основа органічного землеробства
24 | 05| 2019
Біологічний метод – основа органічного землеробства

ТОВ «Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин» був створений в 1967 році. За 50 років пройдено величезний шлях становлення та розвитку по виробництву та застосуванню біологічних препаратів для захисту рослин. Постійний девіз нашої організації: Збережи здоров’я дітям! Вирости свій урожай без хімії!

Ми продовжуємо справу наших пращурів, які в 1884 році на хуторі Миколаївка біля міста Сміла, з ініціативи цукрозаводчика графа Бобринського, ентомолог І.М. Красильник налагодив виробництво біологічнго препарату на основі мускардінових грибів для боротьби із звичайним буряковим довгоносиком.

Біологічний препарат метаризин (на основі мускардінового гриба) для боротьби із ґрунтоживучими шкідниками ми випускаємо і сьогодні.

За даними всесвітньої продовольчої та сільськогосподарської організації (ООН), в середньому загальні світові втрати від шкідливих організмів становлять близько 35% потенційної урожайності. Посівам сільськогосподарських культур, плодово- ягідним, лісовим та лісопарковим насад­женням, продукції рослинництва завдають шкоди понад 400 видів шкідників, рослини вражають 200 збудників небезпечних хво­роб, поля засмічують близько 70 видів бур­'янів.

Для захисту сільськогосподарських угідь від шкідливих об'єктів необхідне поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних методів захисту.

Згідно з постановою ради Європи, біологічний метод є основним стратегічним еколого-біологічним засобом контролю шкідливих організмів на посівах сільськогосподарських культур і особливо при вирощуванні орга­нічної продукції.

Один з важливих напрямів біологічного методу — збереження і підвищення ефективності природних ресурсів ентомофагів і корис­них для захисту рослин мікроорганізмів.

Не менш важливим напрямом є збагачення агроценозів корис­ними організмами, які в даному агроценозі відсутні або наявні в незначній кількості. Здійснюють це методами сезонної колонізації, внутрішньоареального переселення, інтродукції і акліматизації ентомофагів та корисних мікроорганізмів, застосуванням промисло­вих форм біопрепаратів.

Виявлення природних корисних біоагентів є невід’ємною складовою інтегрованих систем захисту рослин, що включають: моніто­ринг (спостереження) фітосанітарної ситуації; комплекс агротехніч­них заходів, серед яких одним з найважливіших є вирощування стійких проти шкідливих організмів сортів, гібридів; максимальне збереження природних корисних компонентів в агроценозів; використання спеціалізованих біологічних агентів, що нешкідливі для навколиш­нього середовища; а при необхідності — раціональне застосування хімічних засобів.

Господарству для проведення захисних заходів необхідно спрогнозувати появу і поширення розвитку шкідливих об’єктів на тому чи іншому полі, культурі. Прогноз складається на основі аналізу багаторічних, минулорічних даних, погодинних умов, ГТК, поширеність шкідливих об’єктів, попередників, системи обробітку ґрунту, тощо. Методики проведення обстежень розроблені провідними вченими і використовуються багато років. Вони включають в себе: проведення осінніх, весняних і літніх розкопок на виявлення шкідників у ґрунті, обстежень на протязі вегетації сільськогосподарських культур, садів, лісів і лісосмуг, поширення і пошкодження шкідниками, моніторинг чисельності, видового складу, льоту, плодючість за допомогою світлових пасток, коритець із бродильною патокою, феромонних пасток, косіння ентомологічним сачком, тощо.

Безумовно інтенсивне використання хімічних засобів захисту рослин сприяє значному скороченню втрат сільськогосподарської продукції від шкідливих видів, однак, при цьому проявляються негативні явища і процеси:

- виробляється імунітет (стійкість) шкідливих організмів до хімічних засобів. Як показує світова практика, 120 річна хімічна боротьба з колорадським жуком, через 5-8 поколінь у шкідника виробляється імунітет до будь-якого хімічного препарату;

- забруднення навколишнього середовища і сільсько­господарської продукції;

- масово знищується корисна ентомофауна;

- порушуються процеси саморегуляції в агро­біоценозах тощо.

Тому захист рослин від шкідливих організмів потре­бує нової стратегії, а саме інтегрованих систем захисту рослин, які передбачають максимальне збереження врожаю раціональним регу­люванням чисельності видів з найменшою шкодою для довкілля і мінімально можливими витратами на захист рослин. Основною скла­довою таких систем є максимальне використання ентомофагів, біоло­гічних препаратів та біологічно активних речовин. Слід памятати, що біологічний метод захисту рослин є профілактичним, тобто біологічний препарат необхідно застосовувати до масового ураження хворобами чи заселення шкідників.

Сучасні інтегровані системи мають бути досить конкретними та специфічними. Кожне господарство змушене йти власним шляхом і розробляти найбільш прийнятну для себе систему захисту, оскільки взагалі єдиної системи захисту навіть окремої культури немає. Процес удосконалення цих систем має бути безперервним і ґрунтуватись на знанні новітніх прогресивних розробок.

Вітчизняний та зарубіжний досвід переконливо засвідчує пер­спективність використання трихограми проти комплексу лускокри­лих: підгризаючих, листогризучих совок, стеблового і лучного метеликів, вогнівок, біланів, молей, пло­дожерок, садових листокруток. Питома частка шкідників, котрих ура­жує трихограма, становить 27-35% від їх загальної кількості. Високу ефективність заходу може забезпечити застосування лише високоя­кісної, життєздатної трихограми, яка відповідає діючим міжнародним стандартам. Тому спеціалісти наших біолабораторій приділяють особливу увагу показникам якості, від яких залежить ефек­тивність яйцеїда. Такими показниками вважають: плідність самиць, життєздатність, тривалість життя, зараженість яєць лабораторного живителя (зернової молі) трихограмою, кількість яйцекладучих самиць, співвідношення серед нащадків самців і самиць.

Кожна партія трихограми, яка виробляється біолабораторіями ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист», здається на аналіз в Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК смт. Чабани. Видається протокол випробування, де вказані всі характеристики даної трихограми.

Кращими показниками якості характеризуються природні популяції трихограми. Імаго трихограми, що відроджується із яєць капустяної та озимої совок, а також біланів, більші, особин лабораторної популя­ції. Плідність у них становить 100 яєць у нащадків, співвідношення самців і самиць 1:3,1:4, деформовані особини майже відсутні.

Тому наші спеціалісти біолабораторій періодично проводять оздоровлення трихограми відбираючи її в природі.

Як показує наш багаторічний практичний досвід по виробництву і застосуванню трихограми ефективність її дії залежить від багатьох факторів.

На початку 21 сторіччя в Україні були знищені колективні господарства, а разом з ними – десятирічні напрацювання по сівозмінах, технологіях вирощування сільськогосподарських культур, пішла суцільна комерціалізація на землі, ціль якої одержати, вижати із землі максимальний прибуток. Запровадили вирощування соняшник-кукурудза-кукурудза-соняшник, в окремих випадках ріпак., соя, в результаті цього створили достатню кормову базу для цілого ряду шкідливих об’єктів.

Багато господарств перейшли до нульового (ноу-тіл) обробітку ґрунту, або вирощування сільськогосподарських культур по технологіям органічного виробництва де хімічні препарати не застосовують, а це в свою чергу привело до накопичення деяких видів шкідників.

Особливо набули поширення листогризучі і підгризаючі совки, стебловий і лучний метелики, плодожерки, вогнівки, молі та інші шкідники.

Тому в таких господарствах особливе ставлення до використання трихограми.

Так, говорить провідний спеціаліст агрохолдингу «Агромир» Дяченко Михайло Пилипович:

«Наша компанія орендує землі в Кіровоградській, Житомирській, Тернопільській областях. Вирощуємо кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю та інші культури по ноу-тіл технології. Оскільки пожнивні рештки зернових культур, стебла кукурудзи, соняшника, ріпаку залишаються після збирання не заробленими в ґрунт, в них накопичувалися значна кількість збудників хвороб, шкідників: стеблового метелика, бавовникової, озимої та інших совок. Особливо небезпечним був кукурудзяний стебловий метелик, гусениці якого через 4 години після відродження вгризаються в стебло пошкоджуючи провідні пучки, що призводило до значного недобору врожаю кукурудзи, соняшника, ріпаку. На деяких полях цими шкідниками було пошкоджено до 75-90% рослин. Хімічні обробітки проти цього шкідника малоефективні. Тому починаючи з 2010 року на всіх полях товстостебельних культур ми розпочали внесення трихограми, яку виробляють біолабораторії ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист».

Спеціалісти ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист» моніторять поля з метою визначення строків та норми внесення трихограми. Кількарічний досвід застосування яйцеїда трихограми на наших полях показав, щоб забезпечити ефективність дії її проти стеблового метелика, листогризучих совок необхідно вносити трихограму три рази по 150 тис. особин на гектар.

Перший раз на початку яйцекладки; другий раз в період масової яйцекладки; третій раз коли ці шкідники відкладають 60-70% яйцепродукції.

Завдяки такій схемі внесення ми досягли того, що пошкодження рослин стебловим метеликом, бавовниковою та іншими совками не перевищували 2-5% рослин.»

Сьогодні деякі псевдовчені розповідають, що ґрунтові розкопки проводити непотрібно, що застосування трихограми не доцільне, тому що трихограма відкладає свою яйцепродукцію лише в певний вид, а в інший вид не відкладає. Проте в будь-якій комасі закладено, на генетичному рівні, за всяку ціну дати потомство не дивлячись на переваги в тій чи іншій яйцепродукції.

Тобто, якщо ми на поле кукурудзи випускаємо трихограму, генетичне завдання якої за 3-5 днів знайти яйцепродукцію в яку б можна було відкласти свої яйця, щоб відродилося потомство.

Якщо у заплідненої самки трихограми настав час відкладки яйцепродукції то вона відкладе в будь-яку яйцепродукцію, яка зустрінеться на її шляху. Зрозуміло, що кожний вид трихограми має своїх живителів та біоценози, яким віддає перевагу.

В Україні найбільш повно описані 10 видів трихограми. Як було досліджено вченими: Цибульська Г.М., Лаппа Н,В,, Грінберг Ш.М., Шелестова В.С., Шиліна О.В., Дранцевич Л.Я. та іншими науковцями і доведено практикою, що наприклад, трихограма еванесценс, відкладає свої яйця у 153 види комах:

  • 118 видів лускокрилі (метелики) з 90 родів;
  • 18 видів мух (ряд діптера) з 11 родів;
  • 8 видів жуків (ряд коліоптера) з 4 родів;
  • 4 види перетинчатокрилих з 4 родів;
  • 3 види сітчатокрилих з 4 родів;
  • 1 вид клопів.

Наші спеціалісти спільно із спеціалістами господарств перед збиранням кукурудзи проводять обстеження на предмет ефективності застосування нашої трихограми та трихограми інших виробників, а також пошкодженість на полях де застосовували хімічний препарат типу кораген.

Так, в 2018 році в господарстві СТОВ «Агромакс» Великий Хутір, Драбівського району на кукурудзі площею 50 га. було внесено трихограму виробництва ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист» пошкодженість гусеницями стебловим метеликом складала 9%, листогризучими совками 3%.

В цьому господарстві поле № 3, площа 53 га. вносили трихограму вироблену в Полтавській області, пошкодженість кукурудзи гусеницями стебловим метеликом склала 29%, листогризучими совками 5%.

На посівах кукурудзи Баришівської зернової компанії, вносилася трихограма вироблена в ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист» 2 рази по 150 тис. особин на гектар пошкодженість гусеницями стебловим метеликом склала від 5 до 9%, гусеницями листогризучих совок до 3%. На полях кукурудзи де трихограму не застосовували (с. Сербинівка Драбівського району) пошкодженість гусеницями стеблового метелика становила 25%, совками 5% рослин.

На полях ТОВ «Лани Драбівщини» де застосовували хімічний інсектицид типу кораген, було пошкоджено гусеницями стеблового метелика 20%, гусеницями совок 15% рослин кукурудзи.

Аналогічна картина пошкодження і ефективності застосування трихограми та хімічних препаратів спостерігається і в інших господарствах України.

Так, в ТОВ «Дніпро» Монастирищенського району вносили нашу трихограму на площі 518 га., 2 рази по 150 тисяч особин, пошкодження кукурудзи складала: гусеницями стеблового метелика 7%, а гусеницями листогризучих совок 4%.

На полях ПРАТ «Зернопродукт МХП» Гайсинська філія в Христинівському районі на площі 132 га., вносилася трихограма вироблена у Вінницькій області, пошкодженість гусеницями бавовникової та іншими листогризучими совками становило 43%, стебловим метеликом 59% рослин кукурудзи.

В господарстві ТОВ «Сільгосптехніка» Шполянського району на 180 га. кукурудзи, для захисту її від шкідників застосовували хімічний інсектицид, типу кораген, пошкодження кукурудзи гусеницями стеблового метелика становила 27%.

В СТОВ «Відродження» цього ж району на 160 га. було пошкоджено 20% рослин гусеницями стеблового метелика, вносилася трихограма сумнівних виробників.

Що таке пошкодження 20% рослин, це недобір 10 центнерів врожаю зерна кукурудзи, це втрати 4-5 тис. грн. на одному гектарі.

Деякі керівника господарств говорять, що для мене і моєї родини досить і 80% залишеного врожаю. Можливо. Але в місцях живлення гусениць шкідників розвиваються фузаріозні хвороби, допуск яких у зерні регулюється державними стандартами, не тільки України, але і країн Європейського Союзу. Зерно заражене фузаріозними хворобами більше допустимих норм підлягає утилізації за рахунок виробника.

В останні роки в результаті змін клімату, порушення сівозміни (монокультура, безплужний обробіток), недотримання технології впрошування с/г культур, набуває поширення скритостебельний шкідник - стебловий
метелик, а також листогризучі совки: бавовникова, капустяна і совка гамма. Найефективніший метод захисту кукурудзи, соняшнику, сої, від цих шкідників є випуск природного ентомофага трихограми.

Як показує наш багаторічний досвід (понад 50 років), в окремі роки пошкодження кукурудзи на необроблених
площах стебловим метеликом складає 40-60%, бавовниковою совкою 60-80% в результаті цього недобір врожаю може складати від 10 до 40% в залежності від ступеня пошкодженості.

Сьогодні на аграрному ринку пропонують дешеву трихограму - це так звана лабораторна трихограма, яка знищує яйцекладки шкідників на протязі 3-5 днів. Літ і яйцекладка стеблового метелика, бавовняної совки, совки
гамма проходить на протязі 20-40 днів. Це потребує не менше 3 разового випуску звичайної трихограми, що збільшує затрати тільки на авіавнесення до 90 гривень на кожний гектар.

Наша організація запатентувала на державному рівні виробництво діапаузуючої трихограми (ноу-хау) це дало змогу продовжити термін захисної дії трихограми з 3-5 днів до 20-22 днів, та зменшити затрати при її застосуванні.

Вона затверджена для захисту сільськогосподарських культур в органічному виробництві згідно стандартів Європейського Союзу.

Виробництво діапаузуючої трихограми розпочинається в листопаді місяці минулого року. Якщо підприємство декларує діапаузуючу трихограму то на аналіз в Українську лабораторію якості і безпеки біопродукції, здається не менше 3-ох зразків: осіннього, весняного та літнього виробництва, з кожної товарної партії.

Затративши всього 80 гривень на гектар, на застосування трихограми, зберігається не менше 1 -1,5 тонн зерна кукурудзи, з кожного гектара. За сьогоднішніми цінами це додаткове надходження коштів в господарство - 4,5 тис. грн., з кожного гектара, що компенсує затрат на 1 га. посівного матеріалу та гербіцидів.

Для отримання найбільшої ефективності застосування трихограми наші спеціалісти надають консультативне забезпечення та технологічний супровід по застосуванню трихограми: терміни та норми внесення, доставку біологічного матеріалу на поле в спеціально обладнаних автомобілях, контроль регулювання апаратури на задану норму, підготовку біоматеріалу до внесення та GPS навігації літальних апаратів по ширині захвату. Спільно із спеціалістами господарства, здійснюють контроль за якісним внесенням трихограми.

Біологічна ефективність трихограми при впрошуванні кукурудзи від небезпечних шкідників стеблевого метелика, бавовникової совки складає понад 80%.

Застосування хімічних інсектицидів типу караген (діюча речовина хлорат- раниліпрол на подобі ДДТ або імідоклопрід) у боротьбі з стебловим метеликом, безперспективне,

Увага!!! Застереження!!! Власникам господарств, агрономам і спеціалістам, які працюють з ентомофагом-трихограмою!!!   

Сьогодні на ринку трихограми спостерігається масова її підробка. Під маркою трихограми продають підсмажену манку. Подрібнені камінці, слюди, відходи виробництва трихограми (вуса, лапи, голови або трихограму минулих років).

Підсмажена манка без збільшуваного скла, на вигляд подібна до трихограмованих яєць, і тільки при понад 20-кратному збільшенні можна розгледіти, що ці крупинки неправильної форми, не ребристі, не мають синюватого відтінку. Якісні трихограмовані яйця мають овальну форму, ребристі, на колір чорні з синюватим відтінком, тому слід пам’ятати, що:

  • Трихограмам це живий організм, який зберігається у трихограмованних яйцях зернової молі.
  • Перед внесенням трихограми обов’язково просіяти через сито (на ситі залишаються відірвані вусики, ноги та інші домішки).
  • Після внесення пілот повинен представити роздруківку льоту під час внесення з Джипіес навігатора.
  • Внесення трихограми повинно здійснюватися під контролем спеціаліста.
  • Обов’язково перед закупкою трихограми відвідайте біолабораторію, яка її виробляє, познайомтеся з технологією виробництва. Тому що, як показує практика, деякі «виробники» продають трихограму не маючи
  • біолабраторій або приміщень для її виробництва.

Довідково:

На одній трихограмній лінії можна виробити біля 1,0-1,5 млрд. особин рядової (лабораторної) трихограми, орієнтовно на 15 тис.га. Рахуйте. Думайте.

Трихограма це не тільки збережений врожай, збережене довкілля, зменшення застосування пестицидів, а це в першу чергу збереження здоров'я наших дітей, адже с/г культури використовується для виготовлення дитячого харчування.

З 20 травня 2019 року розпочався літ метеликів плодожерки, молі в саду, метеликів совки гамми, підгризаючих совок на полях, багаторічних травах, озимої пшениці, озимого ріпаку в цей час доцільно провести випуск трихограми проти цих та інших шкідників.

Спеціалісти нашої організації постійно беруть участь у нарадах, семінарах, виставках, де пропагують вирощування врожаю без пестицидів або з мінімальним їх застосуванням. Постійно вивчають передовий досвід по застосуванню трихограми та інших біореагентів, удосконалюють технології їх виробництва.